Я не спал, ожидая увидеть рассвет,
Но сгущалась вокруг темнота.
Я прожил половину назначенных лет,
Предо мной — преисподней врата.
Мой убогий шалашик сорвал ураган,
Грохотала злая гроза…
Я кричал, как журавль, изнемогший от ран,
Поднимая к небу глаза.
Тосковал, словно голубь, лишившись гнезда
Под ударами струй дождевых…
Смерть шептала на ухо, что мне никогда
Не увидеть ликов живых.
Что надежды мои растворятся как дым
В череде бесконечных потерь.
Что Господь равнодушен к страданьям моим.
Я не слушал её… И теперь
Благодарность от сердца Творцу воспою!
Среброструнная арфа - звени!
Боже мой! Ты услышал молитву мою
И увидел слёзы мои!
Ты заметил меня средь тоски и скорбей
И на помощь мне поспешил…
В тишине проведу годы жизни моей,
Помня горесть моей души…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Пусть нам светит Солнышко - детск. - Вячеслав Переверзев Стих для детей.
Есть ноты (муз. Лариса Артюшенко) и образцы исполнения
***
Сонечко дня кожного сходить на землі.
Хор пташок на гілочках, нам співа пісні.
Вітерець із лісом їх прошелестить.
Словом таємничим - не забуть тих слів...
Хай нам світить сонечко і тепло дає,
І також вологою дощик поліє.
Щоб були солодкими від тепла плоди,
Серцем своїм вдячними були я і ти.
Над квітками пізніми джміль летить співа,
І беззвучно крильцями метелик маха.
Прохолодно ранками. День коротшим став.
Лист осінній жовтенький з гілочки упав.
Хай нам світить сонечко і тепло дає.
Серденько не втомиться хай співати все.
За колосся спілії, осені плоди
Вдячними тут Богові будем я і ти.
Врожаї, по осені, зберуть про запас.
Є у Жнив ще здавна відміряний час.
Навесні і влітку працював як ти,
День ось жнив покаже на твої плоди.
Хай на небі сонечко світить промінь шле,
А земля рясні нам плоди дає.
Щоби не намарними були всі труди,
Богові лиш вдячними будьмо я і ти.
Стих
Вячеслав Переверзев
Перевод на укр.
Лариса Шпак
